Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
22:59 

[Hollow Crown: Richard II]

В своей безумной, неограниченной и в своей природе крайне странной и мне несвойственной любви к Тому Хиддлстону, я дошла до того, чего никогда не делала, опираясь на симпатию к тому или иному актёру - искать фильмы, в которых он ещё снимался. Но Том оказался настолько талантливым и притягательным, как человек, естественно, и актёр, что я не удержалась и пустилась в странствия по просторам интернета. Не скажу, что это было крайне тяжело, но и легкой эта задача мне отнюдь не показалась. Милый англичанин предпочитает первоначальный театр, чтобы блистать своим талантом, но всё же несколько прелестнейших картин с его участием я откопала. Здесь будет короткое повествование-этюд, ибо много текста, мало смысла и тьма впечатлений, об одном из них, где, о мой бог, Тома нет вообще. Я логична до фейспалма, да.
Ну, взялась первоначально я за проект ВВС 2012 года, сериал "Hollow Crown", основанный на вечных пьесах Шекспира. И, к сожалению, первая серия сего великолепного цикла появлением любимого массами Хиддлстона нас не радует. Но я не умею фанатеть настолько, чтобы даже игнорировать хорошие вещи из-за того, что там нет обожаемого актёра. И, что называется, понеслась. Мне, как человеку, который с трепетной и нежной любовью относится к фильмам, основанным на мифологии или исторических событиях, это произведение показалось долгожданным бальзамом на израненную мыльными операми душу. Я, конечно, не мазохистка, сама их не смотрю, но принимать пищу ещё нужно, абстрагироваться полностью при этом не совсем получается, так что понемногу мучилась я этим кошмаром. Но тут картина "Ричард II" вернула меня к жизни.
Шекспировские строки, каждая фраза - поэзия, костюмы, антураж, пейзажи и замки - всё это на высшем уровне. Достоверное, мрачноватое, ибо в духе готики и такое загадочно-притягательное. А на сцене - трагедия погрязшей в монархическом распутстве Англии. Патриотические речи пэров, грязные поступки короля, хитрости лжецов и льстецов, обуреваемый недовольством народ - кое-что видно чётко, кое-что еле проглядывается, но всё оно досконально понятно. Абсолютно всё можно разглядеть.
Честно признаюсь, сам Ричард меня, в первую очередь, удивил - субтильный, излишне женственный, манерный. Какой-то уж слишком...ну, вы поняли, да? Оказалось, что не показалось. Он "разделил супружеское ложе, предав жену, со своими приближенными". И как ведро холодной воды на голову - подозревала, но всё же не ожидала. Правда, первая острая нотка крайней неприязни уколола в тот момент, когда король, прикрываясь войной с ирландцами, решил буквально ограбить имения умершего лорда Ланкастера, сына которого сам и отправил в несправедливое изгнание за лживым доносом одного из "приближенных". Гадство просто. Все сокровища богатого замка вынесены, сады и леса вырублены на дрова - наследник, вернувшийся с изгнания до окончания строка, в ужасе, гневе и разочаровании. Король предал родного кузена.
А чем дальше - тем быстрее по наклонной вниз катится Ричард. Понемногу, озаряя свой прогнивший, как и душа, мозг светом здравой мысли, он тонет в безумстве, куда его тянет потеря власти, богатств, уважения. Он сам теряет верность пэров, хотя винит в этом всех, кроме себя. Чётко прослеживается линия того, как он сравнивает и ассоциирует свои муки с Христовыми, называя "палачей", то Иудами, то Пилатами. А во время "добровольного отречения" от короны так и вовсе так раскидывает руки, что, кажется, будто он действительно прибит к кресту. До последнего никуда не уходит легкое презрение, пренебрежение к нему, но остаётся какая-то жалость. То, как очередной кузен, который ещё несколько дней назад готовил заговор, чтобы спасти его, потом приходит и подло убивает Ричарда в Тауэре... Сцена жутко тяжелая психологически. Никакой цензуры в плане жестокости, видны эти три стрелы в алом ореоле на худом, отощавшем, просто прозрачном теле. Кошмарная смерть. Правда, прежде король, вероятно, сошел с ума. Безумцы, как известно, всех умней - он слышит музыку, разговаривает сам с собой, но изрекает столь глубокие мысли, что даже страшно - ему веришь, ему сочувствуешь. Он свято уверен в своей правоте, в своём праве на престол, хоть и отрекался от него. Он просто потерял рассудок.
Генрих Болингброк, тот самый обворованный кузен, новый лорд Ланкастер, с самого начала казался каким-то...Раскольниковым, только с благими намерениями. Весь его вид так и вопрошал "Тварь я дрожащая иль право я имею?", и когда собирался драться против противника, которого обвинял в измене, и когда отбирал право на корону английскую у Ричарда. Сначала его нерешительность жутко раздражает, бегающие глазки заставляют думать, что это он таки предатель, заговорщик и тварь дрожащая. В контексте подобных впечатлений его возвращение на родину в отсутствии Ричарда не кажется поступком достойным и правомерным, хотя его патриотичные разговоры слегка располагают к преждевременной симпатии. А вот дальше всё становится понятным. Потрясло то, как он приказал убить двух "фаворитов" Ричарда - нет, конечно, для того времени подобное не было редкостью, но в том свете, в котором мы видим его раньше...довольно неожиданно. И опять картина, где две отрубленные головы летят вниз и окрашивают тёмную воду багровыми потёками, а обрубки шей виднеются в кадре, очень впечатляет. Просто дрожь берёт от невероятности и живости этого эпизода. Дальше - снова некая неловкость. Во время полубезумной, уже всем осточертевшей речи Ричарда Генрих ничего не делает, что невероятно раздражает. Он стоит с совершенно отсутствующим видом, изредка впечатляеться особо громкими словами кузена, и приходит в себя, приведя мысли в порядок, только после исчезновения бывшего короля, вполне властно, что не может не радовать, отправив его в Тауэр.
Последние сцены - наиболее впечатляющие. Забытая королева, всё так же верная и любящая своего мужа, хоть и появляется эпизодически, вызывает мрачный флёр сочувствия - понимаешь, что уж ей-то ничем не поможешь, но прекрасную девушку, не повинную в том, что отдали её такому супругу, жалко. А она ещё и требует бросить её в Тауэр, как и короля. И опять на сцене появляется ещё один кузен, наиболее безумный из всех. Он подчиняется всем, кто ему только что-то говорит. Он слишком молод, чтобы делать выводы, но его заставляют их делать. Всё детство он провел с Ричардом, вот и был к нему слепо привязан, а в результате - пытается устроить ему побег. Когда отец узнаёт об этом, решает сдать родного сына королю, чтобы предотвратить заговор. Но Генрих IV, взошедший на трон, прощает предателя, повинуясь молитвам его матери. Но при этом отдаёт приказ убить всех остальных, кто так же оставил свои подписи на клятве.
Финальные минуты - к трону, в прямом смысле слова, катятся отрубленные головы, головы заговорщиков. Людей, потерявших свой былой статус, сверженные, как и бывший король, которые отчаялись сделать хоть что-то более благоразумное. А следом за ними в зал недавний кузен-предатель тащит гроб с телом убитого Ричарда. Вот тогда и становится ясным поведение Генриха. Он действительно любил своего царственного кузена, поэтому так тянул с отбором монаршего кресла, поэтому с такой неловкостью ждал, когда брат сам отдаст корону, поэтому решил ехать в святую землю, отмывать руки от крови, пролитой, как он считал, по его вине.
Невероятно тяжелый, психологически и умственно, фильм. Когда начались титры, я просто откинулась на спинку кресла и уставилась на экран, пытаясь переварить всё, что произошло, и было сказано. Из этого гениального произведения можно многое для себя взять - морально, для общего развития, просто пищи для размышлений. Главное - пропустить это произведение сквозь себя. Правда, его невозможно посмотреть полностью и не переосмыслить каждую фразу. Тогда придется бросить сие произведение ещё в начале, ибо поверхностно его смотреть - невозможно. Надеюсь, следующая серия не разочарует. Хотя, о чём это я, в ней же появится Том Хиддлстон - она будет незабываемой ;3

@музыка: Audiomachine - Mercenary Revolution

@темы: [Графоман в действии], [ИМХО], [Любитьобожать], [Подберите дамы слюни], [Фильм], [приступ фанатизма]

22:51 

[Bleach] Сказка о принцах и принцессах

Название: Сказка о принцах и принцессах
Автор: Silent Whisper
Бета: Нет
Фэндом: Bleach
Персонажи: Иноуэ Орихиме/Куросаки Ичиго, Улькиорра Шиффер/Иноуэ Орихиме, Куросаки Ичиго/Кучики Рукия
Рейтинг: G
Жанры: Гет, Романтика, Ангст, Драма, Психология, Hurt/comfort, Songfic
Размер: Мини
Статус: закончен
Описание:
Ты хмуришься вечно, а я так беспечна,
Не быть нам вдвоём.
Мы разные вещи поём – ты о вечном,
А я о земном.
Публикация на других ресурсах:
Где угодно, но пришлите, пожалуйста, ссылку
Примечания автора:
Вдохновение пришло лишь благодаря прекрасной песне: Флер - Когда ты грутишь. Сразу перед глазами нарисовалась именно первая пара. Честно признаюсь, никогда не любила и не понимала Орихиме, но почему-то безумно захотелось написать о ней после этой песни. И, как всегда, вместо трагедии в конце имееем Хеппи Энд.


читать дальше

@музыка: Флер - Когда ты грустишь

@темы: [Bleach], [Аниме], [Фанфик]

22:47 

[Bleach] Давай убьем любовь

Название: Давай убьем любовь
Автор: Silent Whisper
Бета: Нет
Фэндом: Bleach
Персонажи: Рукия Кучики, Куросаки Ичиго, Ичиго/Рукия
Рейтинг: G
Жанры: Гет, Романтика, Ангст, Драма, Психология, Hurt/comfort, Songfic
Предупреждения: OOC
Размер: Драббл
Статус: закончен
Описание:
Рукия знала, что это ничем хорошим не кончиться. Ничего в её жизни, на самом деле, хорошо не кончалось. Это можно было назвать судьбой, кармой, невезеньем. Она предпочитала именовать это проклятьем. Но суть от этого не менялась. Хорошего конца по определению не могло быть, а если ты это знаешь, так зачем начинать заведомо обреченное дело?
Публикация на других ресурсах:
Где угодно, но пришлите, пожалуйста, ссылку
Примечания автора:
Это должна была быть драма с печальным концом. В песню только стоит вслушаться, чтобы понять, как всё должно было получиться в итоге. Но то ли моя любовь к этой паре взыграла, то ли ещё что-то, но получилось то, что получилось.
Песня: Агата Кристи - Давай убьем любовь

читать дальше

@музыка: Агата Кристи - Давай убьем любовь

@темы: [Bleach], [Аниме], [Фанфик]

23:07 

[Hetalia - Axis Powers]Васильки з-під вій

Ну, вот, моя милая Эрхи, наступила вторая годовщина нашего знакомства. Дорогая, я ни на единую минуту не пожалела, что когда-то оставила комментарий к одному из твоих замечательных творений, а затем не упустила шанс познакомится с тобою ближе. Ты для меня живое и дорогое доказательство того, что дружба на расстоянии всё же существует. Я очень тебе благодарна за минуты общения, именно за те минуты, когда я действительно, без лишних притворств, была собой - такой, какой хотела быть, а ты меня принимала. И я благодарю тебя за тебя :3 Такого человека найти трудно, их - один на миллиард. И я безумно люблю себя за то, что смогла найти тебя) И это, как всегда, мой не очень удачный, но всё же искренний "презент" хд

Название: Васильки з-під вій
Автор: Silent Whisper
Бета: Нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Пруссия, Украина, фоном - Беларусь, Россия
Рейтинг: G
Жанры: Джен, Гет, Ангст, Психология, Философия, Повседневность, Hurt/comfort
Предупреждения: OOC
Размер: Мини
Статус: закончен
Описание: Пруссии не нравилось в советском доме. Ну, вот совершенно не нравилось. И, естественно, на это было много причин, которые, собранные вместе, выливались в озлоблённость, неоправданное раздражение и мерзкую придирчивость к мелочам.
Публикация на других ресурсах: Где угодно, если оно вам действительно надо, просто предупредите меня.
Примечания автора: Василек — любимый цветок и символ немцев, в частности императора Вильгельма I и его матери Луизы. Считалось, что василек — знак доброго предзнаменования для прусского королевского двора. И из этого худенько несчастного факта автор высосал неведомо что, да. Опасная вещь - шиппер, наткнувшийся на интересную историю.
Фанфик в виде теста: beon.ru/tests/969-546.html







читать дальше

@музыка: Еріка - Мальви

@темы: [Аниме],[Аxis Powers Hetalia],[Фанфик],[Украина],[Эрхи]

13:57 

[Euro finales]

Ну, що ж, ось і все. Говорити це прикро, важко. Мені так і не вдалося повністю поринути в атмосферу того футбольного свята, що майже місяць тримало на крилах усю країну. Розпач таки дібрався до мене сьогодні, коли я зрозуміла, що це вже кінець, що шанс втрачено, і його неможливо повернути. Розплакалась, аж соромно, як дитина. Адже так хотіла, так мріяла... Ех, довелося впродовж всього чемпіонату насолоджуватися квартирним святом і проводити довгі романтичні вечори з телевізором, на якому незмінно - прямий ефір матчів. Що ж, єдина надія на бажання туристів дізнатися більше про країну-господарку, яку так поливали брудом, і яка виявилася настільки цікавою та незвіданою. Тоді вже я можливості не втрачу. Я можу змарнувати неймовірний шанс один раз, але двічі - ніколи. Та мова взагалі-то не про те.

ESPANA CAMPEON! Я вболівала за цю команду після вильоту України та паралельно з вболіванням за збірну Німеччини. Та вона залишилася позаду. Не була здивована безпосередньо результатом матчу, від іспанців очікувала приголомшуючої перемоги, та, мушу зізнатися, на четвертому голі не змогла стримати дещо нервовий смішок. Тріумф був беззаперечний, вражаючий, але дещо навіть жорстокий по відношенню до команди-супротивника. Команда з піренейського півострова була шикарною, італійці поступалися, це було очевидно. Фінальні знущання Фернандо Торреса та Хуана Мата були в'їдливими, болючими і до тремтіння вальяжними та водночас ефективними. Жахливо розгромна гра, яку важко описати. Схожа на стихійне лихо - страшне, від якого холоне кров у жилах, але на яке люди дивляться з мовчазним, шокованим захопленням, коли по тілу, навіть без участі у дійстві, тече пекучий адреналін. Важко відірвати погляд від такої події. Навіть кидає в піт від однієї думки про те, що відбувалося на трибунах та у фан-зонах.

Боляче було дивитися на сльози італійських футболістів. Коли показують червоні очі Пірло, задумливо-розпачливе обличчя Буффона - це змушує потупити погляд та співчутливо зітхнути. Ідеально підходить до даного випадку фраза Мукуро з Реборна: "Ты проиграл лишь по одной причине, и только по ней. Я был твоим соперником". Дійсно, - збірна Італії сильна, організована, атакуюча команда. Ледве не єдина причина її фіаско - те, що вона протистояла "Червоній фурії".

А Іспанія...а що Іспанія? Вони виграли чесно, красиво і велично. Відстояли свій титул з гордо піднятою головою та ховаючи легку скептичну посмішку, адже італійці виходили на поле фіналу досить впевненими у перемозі. Чемпіони світу та Європи просто показали, хто вдома господар, не більше. Як сказали коментатори та ЗМІ, "ера іспанського футболу триває". Можу додати й те, що, схоже, знаходиться у своєму розквіті. Вражаюче, технічно, моментами навіть зухвало піренейці були "тіньовими лідерами" - давали можливість супротивнику тримати контроль над м'ячем, але у необхідний момент його забирали і ефективно використовували лише найбільш перспективні шанси. У цьому вся Іспанія - впевнений у собі, спокійний лідер. Їхня перемога повністю виправдана та заслужена.

Неймовірне піротехнічне шоу було сьогодні у Києві, столична фан-зона працюватиме до четвертої ранку - вболівальники прощаються з футбольним святом, що охопило, наче лавина, усю країну. Мені здається, мало знайдеться тих, хто ніяким чином не доторкнувся до загального божевілля - у ці дні популярною спортивною грою цікавилися всі. Була б моя воля та можливість, пішла б і я сьогодні до фан-зони. Що таке натовп, що таке пізній час, коли на вулицях та у серці відбувається такий бунт?! Ех, та була б я повнолітньою, взагалі б у волонтери пішла. Ну, та на все свій час. Хто зна, що нас чекає, особливо враховуючи те, наскільки сподобалося іноземцям у нас? Що, до речі, піднімає настрій, так це враження туристів від України. Всі ці схвальні відгуки наче бальзам на душу, особливо після стількох років блокади, ігнорування, а потім насмішкуватого скептицизму. Дійсно, як було сказано не раз, На Євро-2012 перемогу здобули Польща та Україна.

Думаю, це незабутнє свято, яким переймалася вся країна, забудеться ще не скоро, а його позитивні наслідки залишаться назавжди!


@музыка: Oceana - Endless Summer

@темы: [Графоман в действии], [Украина], [Українською], [приступ фанатизма]

13:54 

[Thank you, guys!]

Ух, не думала, що колись наступить такий момент, коли мені просто перестане вистачати цензурних слів. Ні одна з пристойних фраз просто не здатна показати всю мою злість, образу. Як, ну, як же так можна, шановні?! Ох, взяла б і у...вибачте, я дівчинка ввічлива, не буду. Хоча все ж мої думки можна вирізати повністю, надто багато в них такого, що багатьом чути було б просто неприємно з естетичної точки зору. Ну, Бог з ним, спробую висловити весь той негатив, що лізе з мене, простими словами, хоча буде надзвичайно важко.

Перше і, напевно, найголовніше, що я хочу сказати, і що для мене має невимовне, неоціненне значення - наші грали. Наші дійсно грали у футбол, красивий, технічний, живий та активний футбол. Доки не змінився рахунок, на моєму обличчі була, дещо знервована від хвилювання, звичайно, але посмішка. На нашу збірну було просто приємно дивитися, така брала гордість, що і висловити її важко. До того ж, що теж дуже важливо, грали ВСІ. От абсолютно всі. Хтось менше, хтось більше, хтось гостріше і небезпечніше для суперника, хтось спокійніше, повільніше, більш виважено. Але я чула сьогодні всі прізвища з вуст коментатора, і не дарма. Особливо, звичайно, відмітити варто Ярмоленка, Коноплянку, Девіча, Гармаша. Вони були на висоті. Можливо, били дещо не точно, можливо, десь по-дурному втрачали м'яч. Але, в загальному, як хлопці грали, як грали! Дивитися любо, віра з'являється, що таки росте покоління нових футболістів, з яких можна зліпити гідну команду. Відзначилися у деяких моментах Гусєв, Хачеріді, Селін. Шевченка немає у чому винити, я взагалі була здивована, коли він вийшов на поле. Він геніальний футболіст, але травми, особливо ніг, не дадуть зіграти у повну силу навіть майстру. Йому подяка за мужність та героїзм, адже навіть з хворим коліном він наважився вийти на поле та допомогти команді.

Перший тайм пройшов неймовірно, на підйомі, віра у перемогу була майже непохитна, така п'янка, що ледь не запаморочилася голова. І тут, ніби облили холодною водою - ГОЛ. Як вирок. Я навіть не відразу зрозуміла, що трапилося. Футболісти зупинилися, трибуни, як видалося при перегляді по телевізору, просто мовчать. І тут звучить сповнений гіркоти, якогось розпачливого подиву, голос коментатора - англійці забили. На повторі я таки помітила цей гол, і стало ще бридкіше. Така жорстока доля спіткала команду. Так, там помилилися, певно, всі. Ярмоленко дав себе обіграти, Селін дещо безглуздо пропустив м'яч між ногами, а П'ятов, впустивши м'яч, не впіймав його, чим спритно скористався Вейн Руні. Цей епізод був нічим більшим, як суцільною помилкою нашої збірної, гол не мав ефектності і ніякої честі збірній-супротивнику не приніс. Вони просто вдало скористалися моментом, знайшли шпарину. Ну, у цьому їх винити не можна, у футболі поняття удачі теж не останнє, та й гол був смішний, але чесний. Чимось він мені нагадав третій гол англійців у матчі зі шведами. Такий же жорстокий, безглуздий і прикрий. До болі прикрий. Але, на мій погляд, винити П'ятова потрібно у останню чергу. Так, він припустився помилки. Так, він повинен був зреагувати і спіймати м'яч ще за першої атаки по воротах. Але, по-перше, основна помилка цього епізоду - помилка захисту, голкіпер зробив все, що міг. А по-друге, Андрій вже стільки разів рятував наші ворота за ці напружені три матчі зі Швецією, Францією та Англією, що його винити просто язик не повертається. Він відіграв гідно, надійно.

Другий епізод, який і викликав стільки розпачу, відчаю, перемішаних з неймовірною злістю, що й не передати. Гол Марко Девіча БУВ. Якби він не вдався, якби Девіч не забив, але гол мав місце, м'яч повністю залетів у ворота. Найкраще це було видно на повторі - там все, як на долоні. Я все, ніколи не маючи зустрічі з цією людиною, ненавиджу цього угорського арбітра. В Інтернеті вже йому дали гарне прізвисько, яке навіть на декілька хвили з'явилося у Вікіпедії, - Лондонська ш*л*ю*х*а, більшого він не заслуговує. Якщо ти вже припустився помилки, припустимо, не побачив (та як там можна не побачити, трясця твоїй матері?!), то, подивившись повтор, визнай помилку, зарахуй гол! Це була всього 62 хвилина, весь другий тайм попереду! Рівний рахунок приніс би піднесення, натхнення на нові атаки, які могли закінчитися успішно, адже наша збірна, яким би не було завершення матчу, грала краще! Безсумнівно краще - контроль м'яча, гострі та небезпечні моменти, навіть технічність, що зазвичай не на висоті у наших хлопців. Вони грали, не побоюся таких гучних та пафосних слів, шикарно. Це був справжній футбол європейського класу.

Не дивлячись на такий вирок, який спіткав нас, коли ми були так близько до свого маленького тріумфу - виходу у плей-офф, я хочу подякувати нашій збірній. Не знаю, як їх зустріли фанати та вболівальники після матчу, але я їм вдячна і за них дійсно горда. Ми пішли з програшем, але з твердим усвідомленням своєї безсумнівної переваги у цьому поєдинку. Ніяка некомпетентність арбітра не зіпсує те неповторне, дещо гірке, але неосяжне відчуття піднесення, захвату. Для мене наша збірна у цьому матчі перемогла. Дякую вам, хлопці! Ви - найкращі!


@музыка: Колобки - Облом

@темы: [Будни], [Кошмар наяву], [Українською], [Украина], [приступ фанатизма], [Патріотизм крізь всі щілини]

13:48 

[So sad, so sad...]

Ну, що ж, скільки б не було розпачу, обманутих надій та сподівань, болючого та жорстокого розчарування, та цього слід було чекати. Далеко не секрет, що збірна Франції вища класом, техніка, тактика - все у них було на висоті. Французи у першому матчі з Англією просто не показали все, на що вони здатні, вони просто справедливо очікували легко відбутися нічиє з більш небезпечним суперником, а потім забезпечити вихід у плей-офф двома перемогами над слабшими командами, українською та шведською. Не скажу, що була здивована результатом матчу, але те, що розчарована та у відчаї - це точно. Все ж я мала велику надію на рятівну нічию. "Одні з фаворитів Євро 2012" не дали нам ніякого шансу забезпечити себе хоча б одним балом.

Чесно зізнатися, у першому таймі наша збірна трималася досить пристойно, радували Коноплянка, Ярмоленко та Шевченко. Було декілька моментів з Шевченком на французькій половині поля, близько до штрафного майданчика, коли гол здавався уже здійсненим. Але рятував ситуацію французький голкіпер. П'ятов знову рятував команду і у цьому матчі, здається, зіграв краще за усю збірну разом взяту. Хоча б на короткий час ми мали перевагу, та скоріше з огляду на те, що французи розслабилися уже занадто навіть по відношенню до нас. Хоча початок першого тайму ледь не змушував мене зірватися та виключити телевізор. Хлопці виглядали зляканими, розгубленими, не готовими до гри та такого супротивника. Потім стали дещо більш впевнені і до кінця ми протрималися на рахунку 0:0, але й те не без неймовірних зусиль та долі везіння.

Другий тайм почався теж живо, активно, досить перспективно. Не мало цим ми були зобов'язані Девічу, хлопець непогано показав себе. Після двох неймовірних голів за три хвилини всі ніби забули про те, хто вони, де вони, що вони роблять та якого чорта вони це роблять. Увійшли в образ Мілевського, так би мовити, цей іноді теж забуває, де грань, і хто всі ці люди навколо. Від розпачу чи страху став забагато помилятися Ярмоленко, але його заміна на Алієва негативно здивувала. Я, звичайно, поважаю Блохіна, але це, та в загальному гра збірної після другого гола, змусили сумніватися у його тренерських здібностях. Хлопці бігали по полю, дивилися на суперників та м'яч великими невинними очима і, здавалося, не могли зрозуміти, що їм треба робити. Я усвідомлюю, тренер повинен налаштовувати команду на перемогу, але й на випадок програшу в рахунку він мав розробити дієву тактику, яка б допомогла хоча б зрівняти кількість забитих м'ячів. Натомість він випускає людину, яка на полі абсолютно непомітна, непотрібна, і починає складатися враження, що на полі всього 10 гравців.

Дещо розчарував у цьому поєдинку Гусєв, такий досвідчений гравець, а робив стільки безглуздих помилок. Шевченко у другому таймі також змусив важко зітхнути. Можливо, два забитих поспіль голи у матчі зі шведами запаморочили йому голову? Чи до того часу він вже зовсім не сподівався на перемогу України? Не знаю, але його вчинок неприємно вразив. Віддати такий простріл, не побоюся цього слова, бездарному Алієву треба мати нахабність. До того ж, якщо цей простріл пропонували тобі. А відреагував Андрій агресивно, надто емоційно. Не знаю, що з ним трапилося, але було досить неприємно, особливо після такого успіху зі шведами, який мав місце тільки завдяки Шевченку. Дивина та й годі.

Роздратував вчинок судді. Коли перша жовта картка Менезу ще могла бути під питанням, то друга була надто явною, на повторі момент видався ще більш жорстким. Але суддя пожалів футболіста, що не було нам на руку. Можливо, використовуючи кількісну більшість, наша збірна спромоглася б хоча б на один гол. Тоді не було б так прикро. Але що зроблено, то зроблено.

Можливо, прикрий жарт зіграла з нами погода, хто знає, як пішла би справа, якби матч продовжувався. Все ж за ті п'ять хвилин українці непогано контролювали м'яч. Можливо, знову спрацювала недобра карма Донбас-арени. Це відомий факт і нема чого це заперечувати. Особисто не маю абсолютно нічого проти цього міста, але наша команда програла там до початку Євро чотири рази ще й з розгромним рахунком. Якби нам того не хотілося, навіть у футболі та у будь-якому виді спорту є місце удачі, щасливим місцям та моментам, які мають свою неповторну енергетику. Київ все ж столиця, у першому матчі атмосферу там було важко переоцінити. Як вийшло, так вийшло. Найбільше у матчі порадува...коментатор. Так самовіддано, він намагався навіть спочатку виправдовувати нашу команду. А його слова: "Після того, що Шевченко зробив зі шведами, він просто зобов'язаний на них одружитися", - підняла настрій неймовірно і не дала розревітися.

Добило й те, що шведи програли англійцям, це зменшило наші шанси вийти у плей-офф. Навіть нічия була б для нас рятівною, а до цього все йшло. Якби не раділа англійська збірна та її вболівальники, останній гол був смішний, не навмисний і цілком заснований на банальній удачі. Неможливо пробити п’ятою, коли ти не бачиш воріт, не бачиш позиції воротаря і м'яч не у тебе, а, відкинутий, летить у твій бік. Просто фатальне невезіння для команди Швеції та України, не більше. Ще гірше стало, коли згадала, де наша збірна гратиме з Англією. Все ж у поєдинку з ними ми могли б сподіватися на перемогу, таку ж як зі Швецією, яскраву, ефектну, несподівану та вистраждану плідною грою. Але, Господи, хто ж до цього додумався, грати ми будемо знову на Донбас-арені. Це якась карма, не інакше.

Що ж, все, на що нам варто сподіватися - лише перемога, але особисто я буду задоволена та вдячна просто за хорошу, красиву гру. Якщо йти, то з музикою, хлопці, нехай суперники таки відчують, що і українці можуть грати у футбол.


@музыка: Mad Heads і Альона Вінницька - Україна - вперед!

@темы: [Будни], [Кошмар наяву], [Українською], [Украина], [Режем вены пилочкой]

13:07 

[We are the winners!]

Так! Так! Так!

Ох, чорт, це просто неймовірно! Я відчуваю, що ще трішки і я розплачуся від захвату, радості, просто від того, наскільки мене переповнюють позитивні емоції. Фантастика! Хлопці, де ви так довго ховалися? Чому нікому не сказали, що вмієте грати у футбол, а? Я б вас особисто всіх після цього матчу розцілувала - заслужили. Виклалися на повну, попрацювали. До цього, о сьомій з надзвичайним зацікавленням, покладаючи неймовірні очікування, почала дивитися матч Франція-Англія. Що сказати, моє розчарування було спокійним, але таким прикрим. Матч ні разу не цікавий, французи грали краще, та не на стільки, щоб перемогти. Схоже, і ті, і ті сподіваються на перемоги у збірної Швеції і нашої збірної. Ну, так не безпідставно сподіваються, але тепер, після матчу Україна-Швеція, який закінчився з захоплюючим подих рахунком, я твердо можу порадити французам не чекати на легку та розгромну перемогу. Навіть якщо ми і програємо їм, що досить ймовірно, я буду вірити у нашу збірну, буду тримати за них кулачки. І мені буде ні краплі не соромно, якщо нам не вдасться обіграти Францію. То вже дрібниці, нам все одно немає що робити зі збірними Німеччини, Португалії, Іспанії та Італії. Але ж, ви подивіться! Це Євро - чиста несподіванка! Програють фаворити публіки Нідерланди і виграє Данія! Програють шведи, на яких покладали надії та у перемозі яких майже не сумнівалися, і виграє наша збірна! Просто не вистачає слів, щоб передати всі емоції, які течуть безперервно і стрімко.

Ох, Шевченко, Шевченко. Все ж це прізвище для неньки України важливе, визначне і переможне. Скільки було скептиків, скільки було незадоволених вибором Блохіна! А ви подивіться, старий та виснажений Андрій ще у формі. Його голи можна передивлюватися раз за разом, такі майстерні, красиві, як у підручнику. Техніка на висоті. Та й взагалі, командна гра сьогодні була гідна похвали. Ярмоленко, Коноплянка, Гусєв, Воронін, Михайлик, Хачеріді. Навіть Мілевський у кінці потягнув небезпечний час своєю завжди такою майстерною грою :3 Підіграти та врятувати команду грамотним фолом Артем вміє, то вже точно. Та йому звинувачення у цьому пред'являти смішно, варто лише поглянути на гру шведів. Особливо під кінець холодні та стримані скандинави фолили жорстко, нещадно, з явним наміром вивести з гри. А те, як вони проігнорували необхідність вивести м'яч з гри та забили гол було досить несподівано і дещо навіть образливо. Ну, на те й рівень чемпіонату Європи, там ніхто не захоче віддавати навіть той шанс, який йому не належить. Та й Бог з ними, все одно перемога наша *______* Ух, неймовірна гордість, патріотизм заповнює до країв, хочеться кричати голосно і щиро "Україна - чемпіон!". Так, як це робили глядачі на трибунах. Невимовно змусила порадіти підтримка українських уболівальників - щирі посмішки, крики щастя, коли все вдавалося; не вдаваний, глибокий розпач та розчарування, коли атака сходила нанівець чи ініціативу перехоплювали супротивники. Але завжди було видно як очі з яскравою надією слідкують за перебігом гри. Навіть розпирає гордість, що наші вболівальник змогли так красиво, без зайвих образ та нападок у бік супротивників підтримати збірну. А коментатор, коментатор! Видно, що людина і сама вболіває за нашу збірну, що є відданим фанатом вітчизняного футболу, але і не переграє. Такі щирі слова, така відверта радість на всі голи. Я вже особисто закохана у цю людину як у патріота і футбольного коментатора.

Можливо, чогось нам не вистачило у захисті. Можливо, хотілося б іншого воротаря, я довго відходила від новини, що ні Шовковського, ні Рибки, ні Деканя не буде. Не дуже сподівалася на П'ятова, але він показав себе гарно, зробив усе, що було в його силах. І не дивлячись на промахи і недоліки, гра нашої збірної та збірної Швеції була цікавою, напруженою, дійсно такою, від якої захоплює подих. Несподіванка на несподіванці, адже, тепер це можна сказати твердо і без сумніву, зустрілися два гідних один одного суперника і виклалися на повну. Матч, який неможливо описати!
Бажаю успіху збірній Росії у поєдинку з Польщею. Прикро це казати, але навряд у збірної наших сусідів і колег-господарів чемпіонату є шанси. Надто посередньою є гра поляків і надто хорошою є гра росіян. З надією чекаю протистояння Україна-Росія. Ех, цікаво було б подивитися цей матч, просто неймовірно цікаво!


@музыка: Queen — We Are The Champions

@настроение: не описать словами *О*

@темы: [Будни],[Українською],[Украина],[приступ фанатизма]

18:25 

[Hetalia - Axis Powers] Все бабы - одинаковые?

Название: Все бабы - одинаковые?

Автор: Silent Whisper

Бета: Нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Пруссия/Украина, Россия, Беларусь, Польша, Венгрия, Австрия, Бельгия, эпизодами другие
Рейтинг: PG-13
Жанры: Гет, Романтика, Юмор, Флафф, Повседневность, Hurt/comfort, Занавесочная история
Предупреждения: OOC
Размер: Миди, 21 страница
Кол-во частей: 4
Статус: закончен
Описание:
А что Пруссии? Он вообще с сегодняшнего дня ужасно обозлён на весь женский род. Все бабы одинаковые, все не понимают его Величия, и все стремятся нанести ему тяжелые телесные увечья, как тупыми, так и острыми предметами.
Посвящение:
Дорогой Эрхи-Пруссии х)
Публикация на других ресурсах:
Если вы решитесь на такой шаг, то пришлите мне ссылку и да будет вам счастье)
Примечания автора:

Ну, не надо терять сознание только при виде пейринга :"D Необычный, странный и даже дикий, но он мне нравится :3 Так много Пруссия/Беларусь, что даже в глазах рябит, а подобного, к сожалению, нет т.т Я решила исправить эту несправедливость, правда, не знаю, получилось ли это у меня ._.""

 

 

Кто кого отшил

читать дальше
Язык, царапина и Скайп

читать дальшеУхажеры и футбол

читать дальше

продолжение - в комментариях


@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик], [Украина],[Пруссия],[Россия],[Беларусь],[Польша],[Венгрия],[Австрия],[Бельгия]

15:50 

[Hetalia - Axis Powers] Как можно не любить...?

Название: Как можно не любить...?
Автор: Silent Whisper
Бета: Нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Канада/Украина, упоминание России, Америки
Рейтинг: PG-13
Жанры: Гет, Романтика, Флафф, Повседневность, POV, ER (Established Relationship), Занавесочная история
Предупреждения: OOC
Размер: Мини, 3 страницы
Кол-во частей: 1
Статус: закончен
Описание:
Часто говорят, что если человека любишь, то не за что-то, не за какое-то качество, а просто. Но, разве любимый или любимая не может привлекать определенными чертами характера, внешностью? Разве возможно, чтобы совершенно ничто не нравилось в личности, к которой испытываешь столь светлое чувство? Наверное, нет. По крайней мере, Мэттью Уильямс так не считает. И за что же он любит Ольгу Черненко?
Посвящение:
Уважаемой и многими любимой Марічці Панфьоровій, которая и есть активисткой в области этого пейринга. А я так, паразитирую :3
Публикация на других ресурсах:
Если смелости хватит, публикуйте :D Предупреждаю, от недовольных этим "шедевром" читателей отбиваться будете сами хД
Примечания автора:
Жалкая претензия на интересный сентиментально-флаффный фанфик по этим двоим с POV Канады. Огромная просьба, если не понравилось, кидаться претензиями больно, ощутимо и доходчиво, ибо стиль новый, и чтобы прижиться в нем, нужен внушииительный толчок. Или же хороший пинок по направлению к графе "бездарность" в этом жанре :D Надеюсь, уважаемые читатели, отнесетесь с пониманием к неуклюжему и недалекому автору)

читать дальше

@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик], [Украина],[Канада]

18:15 

[Hetalia - Axis Powers] День Независимости

Название: День Независимости
Автор: Silent Whisper
Бета: Милейший Розовый Слон
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Польша/Украина, Литва/Беларусь, Россия, мельком Япония и Америка
Рейтинг: G
Жанры: Занавесочная история, Флафф, Гет, Романтика, Повседневность
Предупреждения: OOC
Размер: Мини, 12 страниц
Кол-во частей: 2
Статус: закончен
Описание:
А на сердце почему-то стало так хорошо, так приятно. Пустота в душе окончательно пропала, захлебнувшись радостью. И единственная мысль упрямо пульсировала в голове – она не останется одна в своей независимости. Этот день доказал, что жизнь Украине есть с кем разделить, даже молчать она может не одна. А главное, не смотря на все предостережения других, достигнув желанного, Ольга поняла, что, по крайней мере, в её случае, независимость и одиночество не являются синонимами.
Публикация на других ресурсах:
Где угодно, но пришлите, пожалуйста, ссылку
Примечания автора:
Ну, что же) Из названия все ясно :3 Просто мой вариант этого дня и отношений Украины с неким соседом х) С Днем рождения тебя, Оленька! Ты ещё такая молодая, всего 20 лет, значит, все ещё у нас впереди)

читать дальше

@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик], [Украина],[Українською],[Польша],[Литва],[Беларусь],[Россия]

18:28 

[Ориджиналы] Последствия

Название: Последствия

Автор: Silent Whisper

Бета: Нет
Фэндом: Ориджиналы
Персонажи: Антарктида, Азия, Европа, Австралия, Африка, Северная и Южная Америка
Рейтинг: G
Жанры: Джен, Психология
Предупреждения: ОМП, ОЖП
Размер: Мини, 3 страницы
Кол-во частей: 1
Статус: закончен
Описание:
"Если ваши крысёныши зайдут слишком далеко в своем технологическом и моральном безумии, она их просто снесёт, у-нич-то-жит. Главное сейчас встряхнуть их, тыкнуть носом в то, что они натворили. А если не поймут… Что ж, сами будут виноваты".
Публикация на других ресурсах:
Только с разрешения автора.
Примечания автора:
Просто мне безумно захотелось написать что-то подобное.



читать дальше

@темы: [Ориджинал],[Фанфик]

18:26 

[Hetalia - Axis Powers] Ну герой...

Название:Ну герой...

Автор: Silent Whisper

Бета: нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Америка/Украина, Америка/Беларусь, Россия, Канада/Украина, Франция, остальные - фоном
Рейтинг: G
Жанры: Гет, Романтика, Ангст, Юмор, Психология, Hurt/comfort, AU
Предупреждения: OOC
Размер: Мини
Кол-во частей: 3
Статус: закончен
Описание:
Альфред - лицемер, Россия - утешитель и любимый братик, а Канада - герой. И что из этого получилось...
Публикация на других ресурсах:
Где угодно, но пришлите, пожалуйста, ссылку
Примечания автора:
Любовные треугольники и многоугольники популярны, но о славянах часто забывают. Я искренне недоумеваю по какой причине такая дискриминация и попробовала это исправить. Как у меня это получилось, решать вам. персонажи ещё будут добавлены.



читать дальше

@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик], [Украина],[Америка],[Беларусь],[Россия],[Канада]

18:24 

[Hetalia - Axis Powers] «- Хто?» «- Україна»

Название: «- Хто?» «- Україна»
Автор: Silent Whisper
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Україна, Львів, Харків, звичайні люди, згадуються Польща та Росія
Рейтинг: G
Жанры: Ангст, Джен, Психология, Повседневность
Предупреждения: ОЖП, OOC, Українська мова
Размер: Драббл
Статус: закончен
Описание: З такими успіхами, найближчим часом такого явища, як Україна не існуватиме. По клаптикам розтягнуть землі сусіди та «друзі», а її народ тільки подякує. Він уже давно масово виїжджає за кордон, адже життя в Європі краще, ніж у «цій Богом забутій країні».
Публикация на других ресурсах: Якщо маєте таке бажання, то попередьте мене. Шапка повина бути така сама :З
Примечания автора: Не знаю, чи сподобається це комусь, але це так званий "крик душі". Дійсно болить серце за нашу країну і обійти стороною це не можна.



читать дальше

@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик], [Украина],[Українською]

18:22 

[Hetalia - Axis Powers] Необычная

Название: Необычная

Автор: Silent Whisper

Бета: Только вычитка автора
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Япония/Украина, упоминаются Белоруссия, Россия, Польша
Рейтинг: G
Жанры: Гет, Повседневность, AU, Занавесочная история
Предупреждения: OOC
Размер: Драббл
Кол-во частей: 2
Статус: закончен
Описание: Украина проводит небольшую экскурсию Японии по своей культуре, во время которой Хонда узнаёт много нового, неизвестного ранее многим о прошлом Ольги.
Україна проводить невелику екскурсію Японії по своїй культурі, під час якої Хонда дізнається багато нового, невідомго раніше багатьом про минуле Ольги.
Вирішила додати ще й варіант цієї невеликої історії українською за прикладом Klodwig Lichtherz)
Публикация на других ресурсах:
Где хотите, если оно вам нужно, но с указанием автора и не изменяя шапкую.
Примечания автора: Считаете, пейринг бредовый? Думаете, я нацистка, что так подробно описываю культуру своей страны в этом драббле? Так вот, этот нацистский бред даже имеет обоснуй podrobnosti.ua/podrobnosti/2011/01/04/744724.ht...
Приятного)



читать дальше

@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Украина],[Українською],[Япония]

18:20 

[Hetalia - Axis Powers] Из СССР в НАТО

Название: Из СССР в НАТО - две последние части

Автор: Silent Whisper

Бета: Нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Америка/Украина, Россия, Беларусь, фанонная Одесса, остальные - фоном
Рейтинг: PG-13
Жанры: Гет, Романтика, Ангст, Психология, Hurt/comfort, AU
Предупреждения: OOC, ОМП, ОЖП
Размер: Миди
Кол-во частей: 2
Статус: закончен
Описание: Украина ушла из Советского Союза. Как это было? Что происходило дальше? И какими были отношения этой страны с другими? Я постаралась отобразить это, как я это представляю.
Публикация на других ресурсах: Если захотите где-то выложить (но это врятли), сообщите пожалуйста мне и оставте шапку.
Примечания автора: Я постаралась в некотором роде сохранить историческую ценность этого аниме. Но так же, так сказать, заглянула в будущее в отношении стран, как я это представляю. Фанфик разношерстый, автор и сам не знает какая глава какой получиться) Так что, решайте, стоит ли читать такой кошмар)



читать дальше

@темы: Украина, [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик], [Украина],[Россия],[Америка]

18:18 

[Hetalia - Axis Powers] Из СССР в НАТО

Автор: Silent Whisper
Бета: Нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Америка/Украина, Россия, Беларусь, фанонная Одесса, остальные - фоном
Рейтинг: PG-13
Жанры: Гет, Романтика, Ангст, Психология, Hurt/comfort, AU
Предупреждения: OOC, ОМП, ОЖП
Размер: Миди
Кол-во частей: 10
Статус: закончен
Описание: Украина ушла из Советского Союза. Как это было? Что происходило дальше? И какими были отношения этой страны с другими? Я постаралась отобразить это, как я это представляю.
Публикация на других ресурсах: Если захотите где-то выложить (но это врятли), сообщите пожалуйста мне и оставте шапку.
Примечания автора: Я постаралась в некотором роде сохранить историческую ценность этого аниме. Но так же, так сказать, заглянула в будущее в отношении стран, как я это представляю. Фанфик разношерстый, автор и сам не знает какая глава какой получиться) Так что, решайте, стоит ли читать такой кошмар.



читать дальше

@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик], [Украина],[Америка],[Россия],

18:08 

[Hetalia - Axis Powers] Убивая убийцу

Название: Убивая убийцу
Автор: Silent Whisper
Бета: Нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Пруссия, Германия
Рейтинг: G
Жанры: Ангст, Джен, Психология
Предупреждения: OOC
Размер: Драббл
Статус: закончен
Описание: Гилберт представлен нам заядлым воитилем. А что же чувствует он сам?
Публикация на других ресурсах: Где угодно, но пришлите, пожалуйста, ссылку
Примечания автора: Просто зарисовка, пришедшая в голову неожидано и, можно сказать, нежданно.

читать дальше

@темы: [Аxis Powers Hetalia], [Аниме], [Германия], [Пруссия], [Фанфик]

18:04 

[Hetalia - Axis Powers] Я обязательно выживу

Название: Я обязательно выживу
Автор: Silent Whisper
Бета: Отсутствует
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Пруссия, Германия, упоминаются Россия, Австрия и Венгрия
Рейтинг: G
Жанры: Ангст, AU, Джен, Психология
Предупреждения: Смерть персонажа, OOC
Размер: Драббл
Статус: закончен
Описание: Пруссия и Германия. Два брата, отношения которых были не простыми.
Посвящение: Эрхог-Гилберт, это тебе)
Публикация на других ресурсах: Где угодно, но пришлите, пожалуйста, ссылку и разместите в таком же виде, с такой же шапкой.
Примечания автора: Это просто полёт фантазии. Обоснуя почти не наблюдается.

читать дальше

@темы: [Аxis Powers Hetalia], [Аниме], [Германия], [Пруссия], [Фанфик]

18:00 

[Hetalia - Axis Powers] Во всём виноват Испания

Название: Во всём виноват Испания
Автор: Silent Whisper
Бета: Нет
Фэндом: Hetalia: Axis Powers
Персонажи: Англия, Франция, упоминается Испания
Рейтинг: G
Жанры: Джен, Юмор
Предупреждения: OOC
Размер: Мини
Статус: закончен
Описание: Осада Ла-Рошели в 1627-1628 годах. В неудаче Англии виноват герцог Бэкингем, но винит Арутр почему-то Испанию...
Публикация на других ресурсах: О, я буду счастлива, если хоть кто-то захочет ЭТО где-то опубликовать. Но пришлите, пожалуйста, ссылку.
Примечания автора: Это так же своего рода эксперимент. Фанфик, наверное, основан более на романе А. Дюмы "Три мушкетёра", нежели на реальной истории. Получилось что-то странное, чего не ожидал даже автор.

читать дальше

@темы: [Аниме], [Аxis Powers Hetalia], [Фанфик],[Англия],[Франция]

[Кроки у забуття]

главная